ПРО́ДРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до продрати;
// у знач. прикм. [Влас:] Аби достатки, то можна не то що поправити хату, а й нову постановити. А доки нема достатків — сидітимеш і в продраній… (Марко Кропивницький, II, 1958, 286); Людмила Забойська, не ховаючи гидливості, озирнула кімнату і неохоче присіла на кінчик продраного крісла (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 166).
ПРОДРАНИЙ
Тлумачення слова