ПРОДОВБУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОДОВБАТИ, аю, аєш і діал. ПРОДОВБТИ, бу, беш, док., перех. і без додатка.
1. Довбаючи, порушувати цілісність чого-небудь. Над невидимою ціллю сумовито заспівали кулі, продовбуючи.. тини й загорожі (Михайло Стельмах, I, 1962, 636); Тут спокійно я п’яту послинив, В йняв [вийняв] голку і продовбав шкіру (Іван Франко, XIII, 1954, 346); А між камінням печери — мох товсто, що й не продовбеш (Гнат Хоткевич, II, 1966, 317);
// Довбанням утворювати діру, заглибину і т. ін. Різні гнізда і отвори в масивних деталях слід продовбувати долотом з. обох боків (Гурток «Умілі руки в школі», 1955, 58); Стіна була стара, складена з поганенького кривого дерева, і Гарасим скоро продовбав у їй дірку (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 26).
2. тільки док. Довбати якийсь час.