ПРОДІВУВА́ТИ, ую, уєш, док.
1. неперех. Дівувати якийсь час. Чи вже ж їй вік продівувать, Зносити брівоньки нізащо?.. (Тарас Шевченко, II, 1953, 49).
2. перех., рідко. Змарнувати. Панна Дозя, помимо своєї краси, продівувала найкращу весну [свого життя] (Іван Франко, VIII, 1952, 230).