ПРОДЕРЕНЧА́ТИ, чить, док.
1. Видати уривчасті дрижачі звуки. Він.. продеренчав розбитим горшком (Петро Козланюк, Весн. шум, 1952, 88); В місто прилетів невеликий учбовий дирижабль.. Коли над містом продеренчав його мотор, сотні ентузіастів повітроплавства і авіації помчали на аеродром (Микола Трублаїні, II, 1950, 78).
2. Деренчати якийсь час.