ПРОЦІ́ДЖУВАТИСЯ, ується, недок., ПРОЦІДИ́ТИСЯ, цідиться, док.
1. Проходити, цідитися крізь що-небудь (перев. про рідину). Бадьоро потекли ручайки балками, проціджувалися струмочки під торішнє соняшникове коріння (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 288); Молоко вже процідилося;
// Проникати, проходити куди-небудь (часто через вузький отвір, щілину і т. ін.). Обоє [чоловіків] курили. Дим сотався кільцями, проціджуючись у відчинене вікно (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 77); Жовте проміння процідилося в хату і освітило бліде обличчя Андрія (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 813).
2. тільки недок. Пас. до проціджувати 1.