ПРОЧИТАННЯ

ПРОЧИТА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням прочитати. Солдат шарпнув документ, обдивився з усіх боків, як щось брудне й таке, що зовсім не вимагає прочитання (Юрій Яновський, II, 1954, 59); [Петро:] Один хлопець приніс мені на прочитання свої вірші й просив сказати, чи буде з його писака, чи ні (Володимир Самійленко, II, 1958, 146); Після прочитання [повісті] серед слухачів виникла цікава бесіда (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 21); Деякі, навіть кращі режисери все ще продовжують працювати по-старому, уникаючи свіжого прочитання п’єси (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 70).