ПРОЧО́ВГАТИ, аю, аєш, док., розм.
1. перех. Протерти підошву, взуття і т. ін.; протоптати.
2. перех. Зіпсувати тривалим ходінням, танцями. Прочовгати підлогу. 3.. неперех. Пройти, човгаючи. Старий Лейба прочовгав пантофлями з чайником у руці (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 129).