ПРОЧА́НИН, а, чол., заст. Богомолець, паломник. Я бачила квітку — з святої землі Побожні прочани до нас занесли (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 328); Почаївський шлях… Скільки хресних походів пройшло цим шляхом, скільки прочан з близьких і далеких сторін кривавили собі ноги об.. каміння! (Юрій Мельничук, Коли кров.., 1960, 71).
ПРОЧАНИН
Тлумачення слова