ПРОЦЕСІЯ

ПРОЦЕ́СІЯ, ї, жін. Урочистий багатолюдний похід, часто пов’язаний із весіллям, святом, похороном і т. ін. Рушила процесія, висипав народ із храму (Любов Яновська, I, 1959, 275); Погостившись у молодої, весільна процесія рушила до хати молодого, батьки якого жили майже по сусідству (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 98); Набальзамоване тіло царя возили на спеціальній колісниці по всіх підвладних йому племенах. Кожне плем’я приєднувалося до траурної процесії, проявляючи при цьому всі вияви скорботи (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 160);  * Образно. Перед очима в нього проходили цілі процесії років і видив (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 229);  * У порівняннях. Усі йшли, нахиливши голови, безмовно, наче похоронна процесія (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 462).