ПРОБИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до пробивати. З височенного димаря, як бува в гамарнях, вивергався чорний дим, раз по раз пробиваний яскраво-жовтими пасмами (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 405);
// пробивано, безос. присудк. сл., рідко. Зараз же біля сторчової шахти пробивано новий хідник (Борис Грінченко, I, 1963, 367).
ПРОБИВАНИЙ
Тлумачення слова