ПРОБУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОБУРИ́ТИ, рю, риш, док.
1. перех. Утворювати буром що-небудь (звичайно свердловину). На величезних масивах, де виявлені поклади руди, пробурюють свердловини (Наука і життя, 10, 1962, 20); Розвідувачі нафти пробурили в пісках.. свердловину, з якої забив фонтан гарячої цілющої мінеральної води (Вечірній Київ, 4.VI 1957, 1).
2. тільки док., неперех. Бурити якийсь час.