ПРОБО́ЄЦЬ, ойця, чол., діал. Пробій (у 3 знач.). Замість хвіртки — товста дротина. З одного боку вона закріплена наглухо у пробойці, з другого, як крюк, защіпається у другий, вільний пробоєць (Іван Сенченко, Опов., 1959, 166).
ПРОБОЄЦЬ
Тлумачення слова