ПРОБАВЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ПРОБАВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. пробавляться; док., чим, розм., рідко.
1. Марно витрачати час, розважаючись чим-небудь. Там [на іменинах] ми.. пробавлялись пікантними анекдотами (Збірник про Кропивницького, 1955, 65).
2. Займатися чим-небудь незначним, дріб’язковим. [Петро:] Я не той, батьку, щоб позвами пробавлятися, — господь з ними (Панас Мирний, V, 1955, 177); Про «склоку» у с.-д. люблять кричати буржуа, ліберали, есери, які до «болючих питань» ставляться несерйозно, плентаються за іншими, дипломатничають, пробавляються еклектизмом (Ленін, 48, 1974, 79).