ПРЯМОВИСНИЙ

ПРЯМОВИ́СНИЙ, а, е. Спрямований по вертикалі; вертикальний. Підвісимо на нитці яке-небудь важке тіло, нитка натягнеться вздовж певного напрямку. Цей напрям.. називається вертикальним, або прямовисним, а нитка з тілом — виском (Курс фізики, I, 1957, 56); Вечірнє село оживає. Ще стримлять угору прямовисні стовпи диму. Але потроху вони тануть і тануть (Юрій Яновський, I, 1958, 616);
//  Дуже стрімкий, крутий. На дуже крутих і прямовисних схилах сніг, звичайно, триматися не може. Зате всякі заглибини і площадки завалені ним (Фізична географія, 5, 1956, 114); Схили гір кучерявилися густою гривою лісу, але подекуди міжгір’я так звужувалося, що перетворювалося на темну й вогку кам’яну щілину проміж двох прямовисних скель (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 120).
 Прямовисна лінія — вертикаль. Прямовисна лінія, що проходить через око спостерігача, перетинає небесну сферу в точці зеніту (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 17).