ПРЯМОКУТНИК

ПРЯМОКУ́ТНИК, а, чол. Чотирикутник, у якого всі кути прямі. Паралелограм, в якого всі кути прямі, називається прямокутником (Геометрія, I, 1956, 55);
//  Який має форму такого чотирикутника. Відзначені прямокутниками освітлених вікон, за станцією чорніли низькі корпуси (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 372); Надали на зелене сукно барвисті прямокутники карт, даруючи одним багатство, а в інших відбираючи останнє (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 275); Сіра колона довгим прямокутником спускається в долину й поринає в молочному тумані (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 6).