ПРЯМОДУ́ШНИЙ, а, е. Якому властиві прямота, відсутність лицемірства, хитрості; щирий, відвертий. — Шкода мені тебе, брате, — заговорив він співчутливо. — Прямодушний та довірливий ти (Олесь Гончар, II, 1959, 118); З нами разом благородний Богун, прямодушний Кривоніс, безстрашний Нечай (Максим Рильський, III, 1956, 8);
// Сповнений відвертості, прямоти. Обидві пані, мати й молодша сестра, з прямодушною щирістю брали участь в долі Кисилевського (Іван Франко, VI, 1951, 236); Він був смутний, бо бачив, як замість щирих прямодушних відносин панує між людьми система.. недовіри (Володимир Самійленко, II, 1958, 227).
ПРЯМОДУШНИЙ
Тлумачення слова