ПРЯМЕНЬКО. Присл. до пряменький. Голову.. задравши, Пряменько витягнувсь [хлопець] та й скочив через тин (Євген Гребінка, I, 1957, 80); Почала [Параска] їх [подушки] складати: спідню — пряменько положила, верхню — навскосяк угору підвела (Панас Мирний, IV, 1955, 355).
ПРЯМЕНЬКО
Тлумачення слова