ПРЯМЦЮВА́ТИ, юю, юєш, недок., розм., рідко. Те саме, що прямувати 1. Зимою раз, підпивши, Ніччю з коршми [корчми] прямцював [п’яниця] (Іван Франко, X, 1954, 394); Їхали, куди кому довелось: хто прямцював у город, хто на Польських Фільварках остававсь (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 148).
ПРЯМЦЮВАТИ
Тлумачення слова