ПРЯГТИ́СЯ, пряжуся, пряжешся і ПРЯ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок.
1. Готуватися з жиром на вогні, на жару без використання води; смажитися, жаритися. Не треба кращої од бігоса потрави! Капусту січену до казана кладуть І ставлять на огонь.. М’ясива.. туди домішують. На доброму вогні усе це пряжиться… (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 146).
2. Перебувати в якому-небудь жаркому місці; грітися на сонці. Було всі дні На черені Пряжусь та позіхаю (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 158); Михайло Михайлович міг пряжитись на всякому сонці, що давало йому тим більшу насолоду, чим дужче смалило (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 129).