ПРІСНУВА́ТИЙ, а, е. Трохи прісний. Роман.. жадібно вбирав.. терпкуватий осінній повів землі, що й зараз дихала жадобою життя, пріснуватою вільгістю озимини (Михайло Стельмах, I, 1962, 608); — Ніколи письменник у товаристві свого співбрата по перу не обмовиться, не викаже свого сюжету. От чому і розмови письменника з письменником пріснуваті (Олесь Донченко, VI, 1957, 619).
ПРІСНУВАТИЙ
Тлумачення слова