ПРІЛЬ, і, жін.
1. Запах прілого. Унизу, під старими мостинами, безугавно шумить і плеще вода; від замшілих паль тягне пріллю і вогким холодом (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 189).
2. збірн. Те саме, що прілина 1. Дух лісної прілі, болотяних випарів, живиці стелився низиною (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 16).