ПРЕЗРЕ́ННИЙ, а, е, рідко. Який заслуговує на презирство (у 1 знач.), викликає почуття презирства. Гетьманські «вартові» для одесита з околиць були презренними паріями (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 93).
♦ Презренний метал, зневажл. — гроші.. — Батьки в наш час пішли такі, що не можуть своїх дітей до смерті догодувати! В поті чола мушу добувати свій хліб, щоденно мушу виборювати той презренний метал, якого мені, братці, часто бракує (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 110).
ПРЕЗРЕННИЙ
Тлумачення слова