ПРЕВИСОЧЕ́ННИЙ, а, е, розм. Надзвичайно високий, Ївга розказувала: «Горниці, — каже, — превисоченні, вікна великі, мов двері; а двері, як ворота» (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 287); Чи довго вона йшла, чи недовго, коли дивиться — стоять два превисоченні дуби, а поміж дубами сидить стара жінка (Марко Вовчок, I, 1955, 53).
ПРЕВИСОЧЕННИЙ
Тлумачення слова