ПРЕТИ́ХО, присл., також у сполуч. із сл. тихо, розм. Дуже тихо. Тихо було, претихо, лише з-за круч чорно-синя хмара вставала і кібці пищали перед бурею (Олесь Донченко, Секрет, 1947, 23).
ПРЕТИХО
Тлумачення слова
ПРЕТИ́ХО, присл., також у сполуч. із сл. тихо, розм. Дуже тихо. Тихо було, претихо, лише з-за круч чорно-синя хмара вставала і кібці пищали перед бурею (Олесь Донченко, Секрет, 1947, 23).