ПРЕ́ТОР, а, чол. У стародавньому Римі — заступник і помічник консула, згодом вища урядова особа, наділена судовою та адміністративною владою. [Мелхола:] Та що ж воно за гості? звідки? [Хуса:] З Риму .. Почесні гості! Він родич преторові… (Леся Українка, III, 1952, 150).
ПРЕТОР
Тлумачення слова