ПРЕСУМНИ́Й, а, е, також у сполуч. із сл. сумний, розм. Дуже сумний. Другої днини рано-вранці сумний-пресумний голос трембіти тужив на все село (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 244); Мабуть, він одержав дуже невеселі вісті, бо прийшов до піонерів сумний-пресумний (Олесь Донченко, VI, 1957, 92).
ПРЕСУМНИЙ
Тлумачення слова