ПРЕМИ́ЛИЙ, а, е, розм. Дуже милий. Ой зійдемось, премилеє браття, На високу могилу, Та посадим, премилеє браття, Червону калину! (Думи та історичні пісні, 1941, 198); Наум, вислухавши його, не старпів, та аж поцілував його у голову і дума: «Що за премила дитина!» (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 70).
ПРЕМИЛИЙ
Тлумачення слова