ПРЕМУДРО, заст., уроч. Присл. до премудрий. Рік Кончак: «Гаразд, матусю!» І вклонився їй до ніг. «Віще ти сказала слово! Жаден би віщун не міг Нам премудро так сказати» (Іван Франко, XIII, 1954, 367);
// ірон. [Річард:] Схотіли, щоб я там фініки якісь ліпив над вікнами та над дверима в школі — се Годвінсоп так видумав премудро покрасу ту, десь вичитавши в тексті (Леся Українка, III, 1952, 50).
ПРЕМУДРО
Тлумачення слова