ПРЕЛЮ́ТИЙ, а, е, розм. Дуже лютий. Тепер прелютая година На нашій славній Україні.. Не мені тепер, старому, Булаву носити (Тарас Шевченко, II, 1963, 159); Що мені царство, ксьондзами обіцяне, Чорні прочани з фальшивими лицями, Мертва латина й прелюті апостоли (Ігор Муратов, Осінні сурми, 1964, 60).
ПРЕЛЮТИЙ
Тлумачення слова