ПРЕЛАТ

ПРЕЛА́Т, а, чол. У католицькій та англіканській церквах — почесна назва, титул представника вищого духовенства (кардинала, архієпископа, єпископа тощо);
//  Особа, що має цей титул. «Ти богом проклятий! Ти єретик! ти єретик!».. — Ревіли прелати (Тарас Шевченко, I, 1963, 267); Гуляли по коліна в крові І граф вельможний, і прелат, І чоботи їх сап’янові У прах топтали немовлят (Максим Рильський, III, 1961, 144); В., чорних сутанах з нашийними срібними хрестами на ланцюгах поважно зайшли прелати ордену за стіл (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 118).