ПРЕХИ́ТРИЙ, а, е, розм. Дуже хитрий. [Сильвестр:] Микита в нас зело прехитрий майстер І в чудному художестві велик (Іван Кочерга, Я. Мудрий, 1951, 18); І живе в тих лісах прехитра лисичка-сестричка (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 183); Щоб дітям веселіш було, Пущу я загадку прехитру (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 187).
ПРЕХИТРИЙ
Тлумачення слова