ПРЕГУСТИ́Й, а, е, також у сполуч. із сл. густий, розм. Дуже густий. Картуз був надітий набакир: з-під картуза неначе випручувались розкішні чорні прегусті кучері (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 279); Шумів густий-прегустий ліс (Юрій Яновський, II, 1954, 36).
ПРЕГУСТИЙ
Тлумачення слова