ПРЕДВІ́ЧНИЙ, а, е, заст., уроч. Передвічний. Як буду здужать, То над самим Флегетоном Або над Стіксом, у раю, Неначе над Дніпром широким, В гаю — предвічному гаю, Поставлю хаточку (Тарас Шевченко, II, 1963, 423); Гармати виважували землю з її предвічної постелі (Василь Стефаник, I, 1949, 195); Предвічна мужицька журба точить день і ніч твою голову (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 66).
ПРЕДВІЧНИЙ
Тлумачення слова