ПРЕДО́БРИЙ, а, е, також у сполуч. із сл. добрий, розм. Дуже добрий (у 1—6, 8 знач.). — Корова добра-предобра, вона руку лиже (Юрій Яновський, I, 1954, 34);
// ірон. — Що то пани? Одна душа їм наша мила, Щоб довш жила, на їх робила. Про шкуру ж — байдуже вони! Одну спусти — другая буде… Такі вже з їх предобрі люди! (Панас Мирний, V, 1955, 293).
ПРЕДОБРИЙ
Тлумачення слова