ПРЕДОБРЕ

ПРЕДО́БРЕ, присл., також у сполуч. із сл. добре, розм. Дуже добре (у 1, 2 знач.);
//  у знач. присудк. сл. Я простий чоловік, то й взяв собі на мислі, Що Вишеньці моїй предобре у саду (Євген Гребінка, I, 1957, 51).