ПРЕ́ДКІВЩИ́НА, и, жін.
1. Спадщина від предка, предків (у 1 знач.). Моя се предківщина по варягах (Словник Грінченка).
2. Звичаї предків (у 2 знач.); старовина. У середовищі, де виховувався Василь Мова, ще жив непокірний запорізький дух, ще свіжою була пам’ять про давню козацьку волю. Козацтво ще трималося предківщини, вбачаючи в ній певний засіб збереження колишніх свобод (Радянське літературознавство, 2, 1968, 40).