ПРЕЧУТТЯ́, я, сер., заст., поет. Передчуття. У грудях їх [козаків], мов криця, загартованих, мимоволі вставало пречуття, що завтра й вони також поляжуть на січовій ниві й нікому буде їх поховати (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 68); Мені спотворила життя Злочинна чарівниця; Але я маю пречуття, Що верне всю красу життя Мені одна зірниця (Микола Вороний, Вибр., 1959, 169); Прощайте! Зичу всім у літо увійти, Як входить корабель у гавань, до мети: Спокійно, в пречутті блаженної дрімоти (Максим Рильський, II, 1960, 135).
ПРЕЧУТТЯ
Тлумачення слова