ПРЕЧУДОВО, розм. Присл. до пречудовий. Вода фонтана, що злітає вгору, досягнувши вишини, знову повертається вниз і при падінні своєму пречудово жахтить, переливається цвітастим ізмарагдом [смарагдом]… (Павло Тичина, III, 1957, 201); Подеколи серед дельфінів зустрічаються «професори», як називають їх рибалки. Вони пречудово знаються на всіх тонкощах відлову: попри шум та гуркіт пропливають попід суднами й утікають в море (Наука і життя, 2, 1967, 20);
// Надзвичайно. Над озером відграється [відбувається] пречудово хороша і висока сцена присяги на вірність своїй країні і на загладу гнобителям (Іван Франко, II, 1950, 76);
// у знач. присудк. сл. — Навіть в окопі, коли не розстебнусь, то не засну як слід. Розстебнеш усього два ґудзики, а наче роздягнешся догола і лежиш дома на подушках. Пречудово! (Олесь Гончар, III, 1959, 16).
ПРЕЧУДОВО
Тлумачення слова