ПРЕЧУДО́ВНИЙ, а, е, поет., рідко. Те саме, що пречудовий. Зростай же, добрий, пречудовний світе! Вогонь чуткий, з-під молота іскрись! А ти, життя — рясне, широковіте, все вверх берись, до сонця, вгору, ввись! (Павло Тичина, Зростай.., 1960, 22).
ПРЕЧУДОВНИЙ
Тлумачення слова