ПРЕЧУ́ДНИЙ, а, е, розм. Те саме, що пречудовий. Пречудний ранок був, сміялось небо, Співали пташки,.. Іскрилася роса на всіх листочках (Іван Франко, XIII, 1954, 220).
ПРЕЧУДНИ́Й, а, е, розм. Дуже чудний. [Маня (між тим ухопила газету і погляділа):] Його портрет.. А збоку замість біографії, адіть, яка нотатка, — пречудна нотатка, слухайте! (Іван Франко, IX, 1952, 17).