ПРЕЧУДЕ́СНИЙ, а, е, розм. Те саме, що пречудовий. Ти [Шон О’Кейсі] знайомиш люд свій чесний з нашим чесним та могутнім. Ти апостол пречудесний, що пройнявсь увесь майбутнім (Павло Тичина, II, 1957, 169); Хороший дарунок дядько Федір нам того дня приніс. Ох, і пречудеспу картину подарував! Верби, тополі, вишні (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 10).
ПРЕЧУДЕСНИЙ
Тлумачення слова