ПРЕЧУДЕ́СНО, розм. Присл. до пречудесний. [Воздвиженський:] А ви краще прийміть на ніч лампадки дві або й три очищеної і пречудесно спатимете (Марко Кропивницький, II, 1958, 251); Розцвітай же, слово, І в родині, і у школі, й на заводі, і у полі пречудесно, пречудово — розцвітай же, слово! (Павло Тичина, II, 1957, 178).
ПРЕЧУДЕСНО
Тлумачення слова