ПРАЖАНИ

ПРАЖА́НИ, жап, мн. (одн. пражанин, а, чол.; пражанка, и, жін.). Мешканці Праги. Стоять на вулицях до самих передмість десятки тисяч пражан, ще змарнілих від хронічного недоїдання, бурхливо сп’янілих від чистого повітря волі (Олесь Гончар, III, 1959, 458); Російська та українська літератури чехам, звісно, відомі, але про білоруську літературу пражанин має дуже туманну уяву (Максим Рильський, IX, 1962, 13); Праго, незабутні каштани твої, Голубливі серпанки на Влтаві, Де щебечуть в садах цілу ніч солов’ї, Баламутять пражанок, лукаві! (Цех., Чудесний сад, 1962, 123).