ПРАВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., діал. Судитися, сперечатися з ким-небудь, доводячи свою правоту. — Ви старші, Зос, але як мені стане вашого язика забагато, то будемо прасуватися. Ой, будемо. Але не в суді (Ольга Кобилянська, III, 1956, 511); — Лі, говоріть, що хочете, а я у чоловіка не маю кривди і не хочу більше правуватися з ним (Іван Франко, IV, 1950, 124); — Я вже п’ять літ із братом у процесі за хату та й більше вже правуватися не хочу (Лесь Мартович, Тв., 1954, 133);
// Виправдовуватися, захищатися від нападок. — Педоре!.. Не провадь ти мені хоч при людях, своїх чортів. — А чим же справді буйств напувати [гостей]? Помиями? Дивіться — я ще й винна! — правувалась Недоря (Панас Мирний, III, 1954, 209).
ПРАВУВАТИСЯ
Тлумачення слова