ПРАВОСВІДОМІСТЬ

ПРАВОСВІДО́МІСТЬ, мості, жін., юр. Сукупність правових поглядів людей, що відбивають їхню оцінку чинного права, існуючого суспільного і державного ладу, а також відповідність дій, учинків окремих громадян нормам права. Ленін надавав величезного значення революційній правосвідомості мас. Він був переконаний, що робітники і селяни, керовані партією більшовиків, правильно розуміють суть нового пролетарського права, що народжується, його роль у соціалістичному будівництві (Радянське право, 2, 1960, 52); Дієвість і непорушність соціалістичної законності і правопорядку перебувають у прямій залежності від рівня розвитку правосвідомості радянських громадян (Комуніст України, 1, 1966, 36).