ПРАВОПОРУ́ШЕННЯ, я, сер., юр. Порушення норм поведінки, встановлених законами чи іншими нормативними актами. В суспільстві, яке будує комунізм, не повинно бути місця правопорушенням і злочинності (Програма КПРС, 1961, 93); Найпоширенішими правопорушеннями підлітків є бродяжництво, хуліганство, крадіжки (Наука і життя, 9, 1971, 41).
ПРАВОПОРУШЕННЯ
Тлумачення слова