ПРАВОМІ́РНИЙ, а, е. Який спирається на закони розвитку природи і суспільства, на право. Революція є війна. Це — єдина законна, правомірна, справедлива, дійсно велика війна з усіх воєн, які знає історія (Ленін, 9, 1970, 201);
// Виправданий, не випадковий. У ній [поезії] все правомірне — і запальна декларація, і гнівна інвектива, і ніжна пісня, і лірична мініатюра, і епічна поема — все, що закохує в життя, кличе до світлого, благородного, мужнього… (Літературна газета, 16.I 1962, 3).
ПРАВОМІРНИЙ
Тлумачення слова