ПРАВО́БІЧ, присл., рідко. Те саме, що праворуч; протилежне лівобіч. Всі тихо виходять. Залишається тільки Оленка, стоїть правобіч з револьвером в руках (Мирослав Ірчан, I, 1958, 209); Он уже правобіч видно червоні колони університету (Павло Загребельний, Диво, 1968, 124).
ПРАВОБІЧ
Тлумачення слова