ПРАВІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до правік. Ніч була темна, небо визоріло, лягло над садками, над фронтом високою смугою правічного Чумацького Шляху (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 147); Увесь горизонт у вогнистих спалахах газових фонтанів, які з шаленою силою б’ють з глибини, гублячи у вогні свою дику правічну силу (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 30).
ПРАВІЧНИЙ
Тлумачення слова