ПРАВДОПОДІБНО.
1. Присл. до правдоподібний. В книжці все було зовсім правдоподібно (Юрій Смолич, Розм. з чит., 1953, 80).
2. у знач. вставн. сл., діал. Уживається для вираження припущення чого-небудь. Ключ від мого покою забираю з собою, бо, правдоподібно, забавлюсь [забарюся] довше (Ольга Кобилянська, I, 1956, 86); До постаті зблизивсь І мовив: «А, се ви, правдоподібно, Від пана Дороша!» (Іван Франко, X, 1954, 198).